Музей історії Кловського ліцею

1 жовтя 1900  на території Київського Арсеналу була відкрита школа для дітей робітників. Вони утримували її своїм коштом — півпроцента від зарплати.

Добровільно відчисляла кошти на школу і демократична інтелігенція заводу, навіть ті, у кого не було дітей. Спочатку школа була однокласним парафіальним («приходським» - рос.) училищем. З 1904 р. — двокласним, і Міністерство народної освіти починає надавати допомогу школі з бюджету.

Кількість учнів зростала з року в рік: 1900 — 90 учнів; 1902 — 113; 1903 — 170; 1904 — 200… Учбова програма: закон божий, російська та церковно-слов’янська мови, арифметика, чистописання, пояснювальне читання (статті з історії, зоології, ботаніки…). Історія та географія були введені з 1904 р.

Ми маємо списки перших вчителів, фінансові рахунки, пожертвування до шкільного фонду… за 1900-1916 роки. З перших років існування школи викладачі намагалися всебічно розвинути дітей.

Спочатку в школі працювали 1 вчителька і дві помічниці, пізніше учителів побільшало. Серед перших педагогів, які викладали в школі, були Антоніна Андріївна Кочергіна, Марія Григорівна Камєнева, Надія Євгенівна Толстая, Ольга Львівна Іванова, Єлізавета Григорівна Гіппенройтер, Савва Євдокимівна Петруневич та Катерина Романівна Нєтьосіна.

Учні відносились до своїх викладачів з великою повагою.

"На уроки арифметики ми приносили фасоль, горох, гудзики, щоб грати в магазин. Так легше було опанувати математичні дії. Учителі слідкували, щоб ми виробляли красивий почерк. Я писав старанно, любив виводити літери…Писав пером рондо…" (із спогадів Костянтина Нетьосіна, випусника 1911 року).

В школі існував невеликий театр, оркестр.  Шкільний театр був дуже популярний у школі. Багато дітей пройшли через чей досвід. «Ми виступали в простеньких костюмах, які шили вдома чи просто в школі. Ці шкільні вистави знімали дитячу сором'язливість, вселяли відчуття гідності й розвивали мову» (із спогадів Костянтина Нетьосіна) Сценарії всіх шкільних вистав та літературно-вокальних свят, музику до яких писав вчитель співів Дмитро Іванович Копильченко, було видано окремою збіркою.

Її підготувала  Г.П. Снєжкова. Все життя її зберігала сім'я Нетьосіних, як дорогий спогад про школу. Вірш «Дети, любите друг друга…» — з цієї збірки.

Театральні сценарії складала Ганна Пантелеймонівна Снєжкова, директор, та учителька Ольга Львівна Іванова. Тут любили співати. Для навчання співу запросили регента. Багато років в школі уроки співу вів Дмитро Іванович Копильченко. Отже, навряд чи випадково з її стін вийшли всесвітньо уславлені співаки, такі як Марія Литвиненко-Вольгемут, - випускниця 1906 р.